Десяте квітня - громадська організація

Судова практика. Чи можна видворити особу без громадянства?

Опубліковано: 24 листопада 2020

Чи можна вислати особу, що проживає в Україні без документів протягом останніх 15 років та створила тут сім'ю?

При вирішенні питання про законність рішення про примусове повернення особи без громадянства адміністративний суд не має права ігнорувати факт встановлення країною, до якої депортується особа, того, що ця особа не є її громадянином.

Фабула справи

Позивач звернувся до суду із позовом до територіального підрозділу ДМС України про  визнання недійсним та скасування рішення про примусове повернення позивача до Республіки Молдова.

Позовна заява була мотивована тим, що позивач не документований паспортом будь-якої держави та не визнає себе громадянином Республіки Молдови, куди відповідач його примусово повертає. Позивач прибув в Україну з непідконтрольної Республіці Молдова території на лівому березі Дністра понад 15 років тому і з цього моменту проживає у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою України відкрито, не переховуючись від органів влади. При цьому відповідач не здійснив запитів до вповноважених органів Республіки Молдова для перевірки приналежності позивача до вказаної країни.

Разом із поданням позовної заяви особо самостійно звернулася до Консульства РМ у м. Одесі для з’ясування того, чи є вона громадянином Молдови, чи ні.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивач знаходиться на території України без законних на те підстав, а тому має бути депортований. При цьому суди підтримали позицію відповідача, що він не мав зобов’язання запитувати у органів Республіки Молдова чи є позивач їх громадянином.

При цьому позивач надав у суд довідку Консульства РМ в Одесі, що ця країна не вважає позивача своїм громадянином.

Вказана довідка не була врахована судом апеляційної інстанції, на що окремо звернув увагу Верховний Суд. Верховним судом було зроблено висновок, що апеляція мала можливість витребувати та оглянути в судовому засіданні оригінали цієї довідки або ж самостійно зробити запит до Консульства Республіки Молдова в Одесі.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що позивач вважає себе особою без громадянства, при цьому судом не встановлені обставини, за яких відповідач в оскаржуваному рішенні ідентифікував позивача як громадянина Республіки Молдова.

За вказаних обставин рішення суду апеляційної інстанції було скасоване, а справа повернута на апеляційний розгляд для ретельного дослідження спірних правовідносин.

Висновки

Спільне звернення щодо законопроєкту № 3475

Опубліковано: 13 листопада 2020

 Комітет Верховної Ради України
з питань організації державної влади,
місцевого самоврядування, регіонального розвитку
та містобудування

СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ

У зв'язку зі створенням Робочої групи з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України про адміністративну процедуру (реєстр. № 3475) просимо врахувати наступні наші зауваження щодо законопроекту.

Закони України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначають процедуру визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та процедуру визнання особою без громадянства, кожна з яких має свої особливості, пов'язані з вразливістю шукачів притулку та недокументованих осіб без громадянства (далі - ОБГ). Частина положень законопроєкту №3475 не враховує цих особливостей, а деякі положення законопроєкту прямо суперечать цим законам, що призведе до проблем у правозастосуванні. 

1.Наприклад, частина третя статті 19 законопроєкту вимагає від заявника перекладу документів, які ним надаються на іноземній мові, що суперечить статті 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який зобов'язує державний орган перекладати документи, що надаються заявником під час звернення за визнання ОБГ. 

 Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» також не вимагає від шукача захисту надавати переклад документів, які підтверджують його переслідування і не передбачає алгоритму дій ДМС в разі його відсутності. Натомість проєкт пропонує адміністративному органу призупиняти справу за відсутності такого перекладу.

Водночас Держава має забезпечити необхідну допомогу з перекладу протягом усього процесу визнання біженцем (або особою, яка потребує додаткового захисту) та визнання особою без громадянства, що рекомендовано Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН), і без чого імплементація Конвенції про статус біженців 1951 року та Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року неможлива. 

2. За проєктом закону, коло підстав для відмови адміністративним органом у розгляді заяви про звернення за захистом в Україні (заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту) і про визнання особою без громадянства суттєво розширюється, що може позбавити ці категорії доступу до процедури (стаття 42 передбачає перелік заяв, що не підлягають розгляду, а стаття 40 – залишення заяви без руху). Наприклад, сьогодні відмовити у прийнятті заяви про звернення за захистом в Україні за діючим законом можна тільки у двох випадках: якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем. Додаткові підстави для відхилення заяв у цих процедурах, призведуть до різного правозастосування компетентними органами, плутанини та порушень прав шукачів притулку і ОБГ.
3. Проєкт не завжди здатний захистити права шукача притулку і ОБГ, адже скористатися процедурними гарантіями і можливостями для захисту ними своїх прав під час адміністративного провадження через особливу вразливість цих категорій фактично неможливо без представництва. При цьому, проєкт не передбачає внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а за чинного регулювання доступ до правової допомоги шукачів захисту є суттєво ускладненим.
4. Особлива вразливість шукачів захисту та ОБГ вимагає особливого підходу до доказування та оцінки заяви про захист та про визнання особою без громадянства. Цей підхід розтлумачений у п.п. 196, 197 Керівництва з процедур і критеріїв визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Протоколу до неї 1967 року, і відповідно п.п. 83-107 Керівництва УВКБ ООН із захисту осіб без громадянства. Натомість вимоги до доказів та доказування, викладені у проєкті, не враховують зазначених рекомендацій, що може призвести до порушення прав цих категорій осіб.
5. Багаточисельні процесуальні положення, які містяться у вказаному законопроекті можуть отримати пріоритет над положеннями спеціальних законів і здатні призвести до існування одночасно двох алгоритмів роботи компетентних органів, що у свою чергу призводитиме до різного правозастосування та порушення наступних гарантій захисту шукачів притулку та осіб без громадянства: 

гарантії подання заяви неписьменними особами або особами, які мають фізичні вади;

право подати заяву та документи, що обґрунтовують необхідність надання захисту, рідною мовою та обов’язок органів ДМС та інших державних органів залучити перекладача / право особи, яка звертається щодо визнання ОБГ, на перекладача та переклад документів;

 порядок подання заяви про звернення за захистом в Україні особою, яка незаконно перетнула державний кордон України;

порядок дій органів ДМС та інших державних органів у випадку звернення за захистом або про визнання особою без громадянства дитини, розлученої із сім'єю;

право подати заяву про звернення за захистом в Україні особою, у якої відсутні документи, що посвідчують особу, або такі документи є фальшивими, та порядок подальшого розгляду такої заяви;

вичерпний перелік підстав для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

гарантії розгляду заяви про визнання особою без громадянства за відсутності в заявника доказів, зокрема особливості опитування родичів, сусідів або інших осіб тощо.

Враховуючи вказане просимо розглянути наступну пропозицію до проєкту:

Частину 2 статті 1 проєкту доповнити пунктами 6 та 7 відповідно, виклавши їх в такій редакції:

«6) подання та розгляду заяви про визнання біженцем або особою , яка потребує додаткового захисту, прийняття рішення за цією заявою та його оскарження, прийняття та оскарження рішення про втрату  і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

7) розгляду заяви про визнання особою без громадянства відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства».

1. Ірина Алексєєва, благодійна організація “Благодійний фонд “Право на захист”
2. Марина Курочкіна, Громадська організація “ДЕСЯТЕ КВІТНЯ”
3. Наталія Гуржій, Благодійна організація “Благодійний Фонд “РОКАДА”
4. Альберт Пірчак, Міжнародний Фонд Охорони Здоров'я та Захисту Довкілля
5. Максим Буткевич, Проєкт “Без кордонів”

ЗАПРОШЕННЯ ДО УЧАСТІ У ТЕНДЕРІ RFP 05-2021 НА УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ З НАДАННЯ ПОСЛУГ, ПОВ’ЯЗАНИХ ЗІ СТВОРЕННЯМ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ

Опубліковано: 07 липня 2021

Громадська організація «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» (надалі – ДК), яка є партнером Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), просить надати вашу тендерну пропозицію на послуги, зазначені у цьому Запрошенні до участі у тендері (Запрошення).

Організація запрошує кваліфікованих виконавців подати пропозиції для укладення короткострокового договору щодо надання послуг, пов’язаних із створенням відеоматеріалів, а саме 3 інтеграційних відеороликів.

Інструкцію для учасників, технічне завдання, критерії оцінювання та форми для подачі пропозиції Ви можете знайти за посиланням: Запрошення_до_участі_в_тендері_RFP_05-2020.docx

Якщо ви зацікавлені в поданні пропозиції на це Запрошення, будь-ласка, підготуйте свою пропозицію відповідно до вимог та порядку, викладеному в цьому Запрошенні, та подайте її до закінчення Кінцевого терміну подання пропозицій.

Будь ласка, підтвердьте отримання цього Запрошення, надіславши лист на електронну адресу [email protected] із зазначенням того, чи маєте ви намір надіслати пропозицію.

Якщо вам потрібні додаткові роз'яснення, будь ласка, зв’яжіться із Олександром Снітком, який є координатором запитів за цим Запрошенням, за електронною адресою [email protected].

ГО «Десяте квітня» сподівається на отримання Вашої Пропозиції та заздалегідь дякує Вам за інтерес!

Щиро дякуємо вам за увагу.

Курочкіна Марина,

Президент ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ»

КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ОТРИМАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ:

23:59 год. за східноєвропейським часом

12 липня 2021 року